Герцик Олександра Олексіївна
| Герцик Олександра Олексіївна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася | 27 травня 1892 Полтава | |||
| Померла | 15 жовтня 1964 (72 роки) Полтава | |||
| Поховання | Монастирське кладовище (Полтава) | |||
| Діяльність | акторка | |||
| Чоловік | Орел-Степняк Микола Григорович, Козловський Іван Семенович | |||
|
| ||||
Олекса́ндра Олексі́ївна Ге́рцик (1886, Полтава — 1964, Полтава) — українська акторка.
Народилась у сім'ї Олексія Костянтиновича та Віри Василівни Герцик, мала трьох сестер — Катерину, Віру та Ганну.
У 1906—1909 роках працювала в театрі Миколи Садовського (Київ).
У 1911—1918 роках була провідною акторкою Полтавського музично-драматичного гуртка, що діяв при міському просвітянському домі імені Миколи Гоголя. 1920 року Олександра Герцик одружилася зі співаком Іваном Козловським[1].
У 1930—1940-х роках жила в Москві. 1946 року повернулася до Полтави.
В останні роки життя Олександра Герцик дуже хворіла, перенесла ще одну важку операцію.
Померла Олександра Герцик 15 жовтня 1964 року. Похована на Монастирському цвинтарі Полтавського Хрестоздвиженського монастиря.
- Софія, Харитина («Безталанна», «Наймичка» Івана Карпенка-Карого).
- Олена, Одарка («Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю — заведе в неволю» Марка Кропивницького).
- Орися («Лісова квітка» Любові Яновської).
- ↑ Іван Козловський не розмовляв про буденні справи біля рояля. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 листопада 2015.
- Герцик Олександра Олексіївна // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 149 . — ISBN 5-88500-071-9.
- Олександра Олексіївна Герцик
- Герцик Олександра Олексіївна // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Українська Суламіта [Архівовано 31 січня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |